за

прийм. За; прийм., що вживається з родовим, знахідним, орудним відмінками іменників, прикметників, займенників, числівників: око за око, зуб за зуб, за когоси. Слово "за" може виконувати роль префікса в іменниках: зарін, закуп. Сполучаючись із дієсловами, надає їм різних нових значень:

1. Починаючу дію: засьпівати, задзвонити.

2. Доконану дію: замурувати, замкнути, зарізати.

3. Дію задержану через протидію: заскочити, запобігти.

4. Надмірне захоп-ленняся в дії: замисьлітися, задовжитися.

5. Наслідок дії: заслужити, запрацувати.

6. Дію, виконувану на чиюсь користь: записати штоси комуси.

7. Використання чогось: записати аркуш паперу. "За" може вказувати на положення одного предмета відносне іншого, на час, на місце дії: за годину, за рік, за плечами, за горами, задобрий, замало і т. п.